Ольга Атанасова (Лук'яненко) – одна з найуспішніших молодих українських акторок, яка має понад 50 яскравих ролей в серіалах та кіно!

Зірка серіалу «Полюби мене такою» розповіла про свою акторську роботу, відпочинок та сім’ю, а також зізналася, чому вона не поспішає грати бабусь.

Олю, розкажи – за що ти любиш кіно? Що тобі дають зйомки?

Я люблю і пам'ятаю всі свої роботи, але деякі люблю особливо. Нещодавно закінчилися зйомки фільму, в якому я грала 17-річну Надю, яка не стала снайпером, але могла стати. Дуже цікава роль. На кастингу мені спочатку запропонували іншу роль, більш дорослої героїні. Але вирішили зробити проби на дві головні ролі. І от юна Надя – у неї перша сцена – випускний бал, вона приміряє випускну сукню. Я на кастингу була без макіяжу. І режисер з продюсером разом сказали «так».

Мені взагалі здається, що у кожній з моїх героїн є якась частинка мене. Що всі ці ролі десь в мені живуть. До речі, чим героїня більше від мене відрізняється, тим мені цікавіше її грати. Але всі ці якості мені притаманні.

Кожна нова роль – це дійсно прожите життя. І поки ти знаходишся під впливом цієї ролі, поки ти працюєш в проекті, ти живеш життям своєї героїні, отримуєш щось від неї.

Моя Дарина, яку я зіграла у серіалі «Полюби мене такою», наповнювала мене сенсом, давала сили.

У чомусь я була цією Дашою і отримувала від цього задоволення.

Я відчуваю – мені щось додається від кожної ролі. Не знаю, як довго це затримується у в мені – можливо, до наступної ролі. А можливо – щось нове так і залишається зі мною назавжди, розкриваються якісь нові грані.

А що дає гра у театрі?

Театр, звичайно, теж дає емоції, натхнення. Кожен спектакль – це віддача енергії глядачеві, це теж кайф. Ну і робота над собою – ось це самокопання. Не завжди воно приносить щастя, але це колосальний досвід. Ти знаходиш в собі щось таке, про що ти навіть не знав, що так можеш.

Мені здається, що з людини можна дістати будь-яку емоцію. І це дуже цікаво – знаходити в собі щось таке, про що ти навіть не підозрювала.

В житті завжди є кордони, які ми не можемо переступити, бо це некоректно, неправильно, не личить твоєму статусу, виховання не дозволяє тощо.

А в кіно і театрі ти можеш бути дивною, безсоромною, якщо тобі дозволяє роль. Це зовсім не означає, що я хочу бути безсоромною, і роль мене прикриває – не в цьому справа. Але я насолоджуюся цим, насолоджуюся грою. Тим, що я можу це робити і розкриватися на повну.

Розкажи про свою дочку. Ти б хотіла, щоб вона також реалізувала себе у творчості?

Зараз Аделі п'ять років і вона дуже активна дитина: займається балетом, цирковою гімнастикою, вивчає англійську, співає у хорі. У неї один вихідний – це неділя. Весь інший час вона весь час вона в русі, навіть вдома.

Я думаю, що вона піде творчим шляхом, принаймні на рівні хобі. Адель творча дитина і ми розвиваємо цю творчість.

Що стосується акторських шкіл, то я вважаю, що вони роблять тільки гірше. Дитина в такому віці цікава такою, якою вона є. Її не потрібно вчити говорити зі сцени, грати. Діти відразу починають перегравати. Когось це тішить – бабусь, мам. Але насправді це – не творчість. Я вважаю, що акторство потрібно починати пізніше, але точно не зараз.

Ви з чоловіком дивитеся в одному напрямку?

Мені здається, наш секрет в тому, що ми не проводимо дуже багато часу разом. Сергій досить часто виїжджає за кордон у справах, й інколи ми зустрічаємося на спільних заходах поза межами країни.

Якщо ми удома, буває й так, що він приходить, коли я вже сплю, або навпаки. Та якщо вас влаштовують такі стосунки, якщо ви довіряєте один одному, то все буде добре.

Про мою роботу в деталях ми не говоримо. І більшість моїх проектів Сергій не дивиться. Чоловік все розуміє, але емоції відмінити неможливо.

Кого б тобі ще хотілося зіграти?

Мені хочеться зіграти ще багато всього. І взагалі я зрозуміла, що мені більше подобається працювати, ніж відпочивати.

Дуже люблю їхати на відпочинок, коли знаю, що мене вже чекає новий цікавий проект.

Але й довго відпочивати не можу, бо необхідно весь час перебувати в творчому середовищі. Там мені найкомфортніше.

Як ти взагалі вирішила стати актрисою?

Це було занадто очевидно, все до цього йшло.

Мені здається, що зараз я на своєму місці. І я не хочу і не бачу поки що сенсу займатися чимось іншим.

Немає бажання зіграти жінку похилого віку?

Ні, поки що зовсім не хочеться. Навіть в інституті, коли ми робили такий віковий грим, мене це зовсім чомусь не приваблювало. І я раділа, що він не виходить достовірно – мої очі мене видають.

Дуже тішить, що до нас вже доходить тенденція західного кінематографа, адже в Америці акторські бази розбиті не за біологічним віком, а за сценічним, ігровим. І не важливо, скільки років актору чи актрисі – у них школярів часто грають досить дорослі люди.

Дякую Богу і генетиці, що я можу грати молодих дівчат. Але мені здається, що внутрішній світ теж дуже важливий. Коли у мене гарний настрій, я навіть на фото по-іншому виглядаю. Важливо те, як ти себе почуваєш.

Дивіться серіал «Полюби мене такою» 18 червня об 18:45 на телеканалі 1+1 international.